манда
41Мандамус — (лат.  mandamus , мы приказываем) в странах англо саксонской правовой семьи судебное предписание должностному или иному лицу совершить действия, которые оно обязано совершить по закону. Один из способов защиты прав и свобод человека. Примеры …
42мандатный — прил. от сл. мандат; м ая комиссия комиссия по проверке полномочий депутатов, делегатов съезда и т. п.; м ая система голосования система голосования, при которой делегат может иметь несколько голосов, соответственно численности представляемой им… …
43мандат — [манда/т] та, м. (на) т і, мн. тие, т іў …
44мандатор — Мандатор, мандаторій: австрійський поліційний і судовий урядовець за часів панщини [22;53] австрійський судовий і поліційний урядовець в часи панщини [VI] австрійський урядовець за панщизняних часів, залежний від дідича, крім адміністративних… …
45мандаторій — Мандатор, мандаторій: особа, яка має повноваження (мандат) до виконування якоїсь функції; тут: фільварковий функціонер (в Австрії до 1848 р.), який під державним контролем здійснював адміністративну владу над підданими селянами [44 1] тут:… …
46мандант — іменник чоловічого роду, істота …
47мандат — іменник чоловічого роду …
48мандатний — прикметник …
49мандат — МАНДАТ, а, м Документ, удостоверяющий те или иные полномочия предъявителя, право на что л.; Син.: удостоверение. А мандат у вас есть? спросил молодой красноармеец у Ивана Васильевича. Рассмотрев документ, строго сказал: «Проходите» …
50мандатна політика безпеки — манда/тна політика безпе/ки , род. мандатної політики безпеки, мн. мандатні політики безпеки, род. мн. мандатних політик безпеки (від англ. mandatory – обов язковий, уповноважений, повірений) політика безпеки заснована на сукупності надання… …
